Софійський собор; вартість вхідного квитка, години роботи, як дістатися, що подивитися?
Софійський собор (що в перекладі з грецької означає “Свята Мудрість”) є одним із найважливіших архітектурних шедеврів в історії та одним із найбільш відвідуваних туристичних місць у світі. Софійський собор або Ая-Софія — перший у світі кафедральний собор, що розташований у Стамбулі, Туреччина. Він також є першою церквою з великою куполом на некруглому плані. Побудований у 537 році н.е., Софійський собор понад 1500 років був символом Римської імперії, Візантії, Османської імперії та сучасної Турецької Республіки. До 1453 року він служив православною церквою та екуменічним патріархатом Константинополя, а потім протягом п’яти століть був Імператорською мечеттю Османської імперії.
Квитки; ціна, черги та час очікування
Квитки можна придбати в касах, розташованих на морському боці Софійського собору. Головний вхід зарезервований виключно для мусульманських відвідувачів, які бажають помолитися всередині. Вартість квитка для дорослих становить 25 €. Біля кас Ая-Софії зазвичай довгі черги, особливо у вихідні дні та під час перебування круїзних суден у місті; час очікування може сягати 1-2 годин.
- Швидкий вхідний квиток до палацу Топкапи + аудіогід
- Екскурсія по палацу Топкапи + Свята Софія + Базилічна цистерна
ЗАПИТАЙТЕ ЛІЦЕНЗОВАНОГО ГІДА ∇
Будь ласка, вкажіть у повідомленні ваше ім’я, мобільний телефон, електронну пошту, дати та кількість осіб.
Вартість вхідного квитка до Софійського собору
Станом на вересень 2024 року вартість вхідного квитка до Софійського собору становить 25 €. Квиток також можна оплатити турецькими лірами та кредитною карткою. З цим квитком ви можете відвідати галерею верхнього поверху, звідки відкривається вид на всю будівлю зверху. Перший поверх зарезервований для молитви, і мусульмани, які входять для поклоніння, можуть безкоштовно зайти в цю частину. Для громадян Турецької Республіки вартість відвідування верхньої галереї становить 800 турецьких лір.
Дні та години роботи
Які години роботи Мечеті Святої Софії? У 2024 році музейна частина (верхній поверх) Ая-Софії відкрита для місцевих і міжнародних туристів щодня з 09:00 до 19:30. Приміщення для молитви, однак, відкрите цілодобово.
Квитки без черги до Софійського собору
Якщо ви хочете потрапити до Софійського собору, не чекаючи годинами в черзі біля каси, ви можете придбати квиток без черги тут, сплативши невелику додаткову плату. Просто покажіть QR-код, надісланий на ваш телефон, на вході.
Де знаходиться Софійський собор та як туди дістатися?
Адреса: Софійський собор (Ayasofya-i Kebir Cami-i Şerifi), площа Султанахмет (Sultanahmet Meydanı), 34122 Фатіх/Стамбул, Туреччина. Телефон: +90.0212 522 17 50.
Як дістатися: Софійський собор розташований на історичному півострові Стамбула в районі Султанахмет. Ви можете дістатися до Ая-Софії на трамвайній лінії T1 (зупинки Гюльхане або Султанахмет) або на лінії метро Marmaray (станція Сіркеджі). Пішки від Гюльхане — 10 хвилин, від Султанахмет — 2 хвилини, від станції Сіркеджі — 15 хвилин.
Коротка історія Софійського собору
Софійський собор, тричі побудований на одному й тому ж місці, є найбільшою церквою, збудованою в Константинополі (нині Стамбул) Східною Римською імперією. Остання версія, відома своєю величчю, є тією, яка існує сьогодні.
Перша церква (360 р. н.е.): Перша Софія, відома як Мегале Екклесія, була побудована в 360 році н.е. за правління імператора Костянтина. Ця оригінальна будівля з дерев’яним дахом і базилікальним планом була знищена під час громадянського повстання в 404 році н.е., викликаного конфліктами між імператрицею Євдоксією та патріархом Іоанном Золотоустим. Хоча жодних залишків цієї першої церкви не збереглося, вважається, що цегла з написом “Мегале Екклесія”, що зберігається на складі музею, походить від цієї первісної структури. Мозаїку із зображенням патріарха Іоанна Золотоустого можна побачити на північній стіні тимпану нинішнього Софійського собору.
Друга церква (415 р. н.е.): Друга церква, побудована за наказом імператора Феодосія II, була відновлена в 415 році н.е. Ця будівля, відома своїм базилікальним планом із п’ятьма нефами, дерев’яним дахом і великим входом, була знищена під час повстання Ніка, масового повстання проти імператора Юстиніана 13 січня 532 року н.е. Деякі залишки цієї структури збереглися, включаючи мармурові сходи, основи колон і рельєфи з фігурами ягнят, що символізують апостолів, а також фризи від монументальних воріт будівлі (пропілон).
Сучасна Ая-Софія (537 р. н.е.): Сучасний Софійський собор, значне архітектурне диво, був побудований за наказом імператора Юстиніана I. Будівництво контролювали два видатні архітектори того часу — Ісідор Мілетський і Анфемій Траллеський. За словами історика Прокопія, будівництво розпочалося 23 лютого 532 р. н.е., і, що дивно, будівля була завершена лише за п’ять років і відкрита 27 грудня 537 р. н.е..
Історичні записи свідчать, що під час відкриття Ая-Софії імператор Юстиніан увійшов до величної будівлі та, за переказами, вигукнув: “Дякую Богу за те, що дав мені можливість створити таке місце для поклоніння.”. Він також, як кажуть, заявив: “Соломоне, я перевершив тебе,” посилаючись на знаменитий Храм Соломона в Єрусалимі. Ці заяви відображають як його гордість за досягнення такого архітектурного успіху, так і релігійне значення будівлі.
Більше інформації
Софійський собор визнається однією з найдавніших кафедральних церков і залишався найбільшим у світі майже тисячу років після його побудови. Він служив святим місцем протягом століть, його значення зберігалося навіть після захоплення Константинополя Мехмедом Завойовником. Він функціонував як церква протягом 916 років і як мечеть протягом 482 років, за винятком періоду між 1204 і 1261 роками, коли хрестоносці перетворили його на католицький собор під час Латинської імперії. Мехмед Завойовник, відомий своєю повагою до різних релігій і культур, забезпечив збереження Софійського собору та інших візантійських споруд. Хоча він додав мінарет і ісламські елементи, він також зберіг неоціненні візантійські мозаїки та зміцнив структуру для кращої стійкості до землетрусів.
У 16-17 століттях були додані міхраб, мінбер і дві ложі для муедзина та султана (максуре). Під час османського періоду Софійський собор був перетворений на комплекс, що включав чотири мінарети, медресе, школу, фонтани, сонячні годинники та кімнату для довірених осіб, побудовану за межами будівлі в різні періоди.
Ая-Софія була перетворена на музей у 1935 році за наказом Мустафи Кемаля Ататюрка (засновника сучасної Туреччини) та рішенням Ради міністрів.
Внутрішнє оздоблення
Імператор Юстиніан I прагнув зробити Софійський собор символом неперевершеної величі та пишноти. Для досягнення цієї мети він наказав зібрати найкращі архітектурні елементи з усього свого імперії для його будівництва. Колони та мармури, використані в Софійському соборі, були привезені з руїн стародавніх міст по всьому Анатолії та Сирії, включаючи відомі місця, такі як Аспендос, Ефес, Баальбек та Тарсус. Білі мармури були здобуті з острова Мармара (Проконнесос), зелений порфір із острова Евбея, рожеві мармури з Афьона і жовті мармури з Північної Африки.
Кольорові мармурові шматки були ретельно нарізані на симетричні форми для облицювання стін, що підсилювало декоративне багатство інтер’єру. Крім того, зелені колони з Храму Артеміди в Ефесі та вісім порфірових колон, привезених з Єгипту, були інтегровані в нави та під напівкуполи. Софійський собор має загалом 104 колони, з яких 40 розташовані в нижній галереї та 64 у верхній галереї, кожна з яких вносить вклад у велич та архітектурну яскравість споруди.
Що побачити всередині Софійського собору
Купол
Найважливішою інновацією в архітектурі Софійського собору є його розміри. Будівля є більшою, ніж зазвичай для церкви, з куполом, який домінує над структурою, відомим своїми розмірами та висотою від землі.
У будівництві Софійського собору переважно використовувалися мармур, камінь та цегла. Щоб підвищити стійкість будівлі до землетрусів, для будівництва куполу були використані спеціально виготовлені легкі та міцні цеглини із ґрунту Родосу, щоб запобігти його обвалу під час сейсмічних подій.
Мозаїки та фрески
Софійський собор славиться своїми вишуканими мозаїками, створеними в різні періоди, які значно підвищують його естетичну та історичну цінність. Серед цих мозаїк найзначніші та найдавніші приклади розташовані в області нартекса. Ці ранні мозаїки особливо примітні своїми анікономічними (нефігуративними) дизайнами, характерною рисою раннього візантійського періоду. Складні деталі та мистецтво цих мозаїк відображають багату культурну та релігійну історію споруди.
У період іконоборства Візантійської імперії, коли відбувалося знищення ікон та інших релігійних зображень, вважається, що всі фігуративні мозаїки в Софійському соборі були видалені. Мозаїка, розташована на склепінні апсиди, представляє першу фігуративну мозаїку, створену в Ая-Софії після завершення цього періоду іконоборства в 843 році н.е., і є важливою віхою у візантійському мистецтві та релігійній політиці.
По всьому Софійському соборі можна спостерігати різні фігуративні мозаїки, створені в різні періоди. Ці мозаїки особливо помітні у верхній галереї, на стіні тимпану, у нартексі, на вході до вестибюлю та в кімнатах для священників. Різноманітність стилів і тем цих мозаїк у різних частинах будівлі відображає багату історичну та художню еволюцію Софійського собору протягом століть.
Ще більше можна побачити в музеї Софійського собору
- Руїни другої церкви
- Унікальний купол і його прикраси
- Імператорські двері, Ореа Порта (Красиві двері) та мозаїки
- Ангели-серафими
- Ложа султана (максуре)
- Кафедра/ложа муедзина
- Вісім ісламських каліграфічних панелей
- Колона бажань/поту
- Верхні галереї та мозаїки (тимчасово закриті)
- Візантійські капітелі колон у стилі кошика
- Композиція “Деісіс”, що показує Івана Хрестителя та Діву Марію, які моляться Ісусу
- Надгробок Енріко Дандоло, дожа Венеції, відповідального за нищівні атаки на Константинополь
- Ворота раю і пекла
- Мозаїки Ісуса Пантократора
- Мозаїки, що зображують святих Ігнатія, Ліна та Ігнатія Теофора
- Мозаїка, що показує Ісуса, який благословляє імператора Константина IX Мономаха та його дружину Зою
- Два великі куби з аґатового мармуру в Бергамі
- Вікінгський напис (тимчасово закритий)
- Бібліотека, побудована султаном Махмудом I у 1739 році
- Хрещальня
- Гробниці султанів